- газетяр
- [газеит’а/р]
-т'ара/, ор. -т'аре/м, м. (на) -т'аре/в'і /-т'ару/, кл. -т'а/реи, мн. -т'ар'і/, -т'ар'і/ў, д. -т'ара/м
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
газетяр — а/, ч. 1) Видавець газети або її співробітник. 2) Той, хто продає газети на вулиці … Український тлумачний словник
газетяр — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
денникар — газетяр [VI] … Толковый украинский словарь
газетник — а, ч., рідко. Те саме, що газетяр … Український тлумачний словник
газетярка — и. Жін. до газетяр … Український тлумачний словник
газетярський — а, е. Прикм. до газетяр … Український тлумачний словник
денникар — я/, ч., зах. Газетяр, журналіст … Український тлумачний словник
журналіст — (літературний працівник часописів, радіо тощо), новинар, репортер, кореспондент, преса збірн.; газетяр, газетник (лише газет) … Словник синонімів української мови